Анотація до роботи:

Гутий Б.В. Вплив нітратно-нітритного токсикозу на активність системи антиоксидантного захисту організму бичків та його корекція. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.04 – ветеринарна фармакологія та токсикологія. – Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького, Львів, 2007.

Дисертація присвячена вивченню впливу нітратів у кількостях від 0,1 до 0,5 г NО₃/кг маси тіла тварини на активність ферментів антиоксидантної системи захисту організму бичків та на рівень продуктів перекисного окиснення ліпідів, що утворюються при нітратно-нітритному токсикозі. Проведені дослідження дають можливість глибше вивчити вплив нітратів і нітритів на організм молодняку великої рогатої худоби та внести відповідні доповнення до розкриття механізмів нітратно-нітритного токсикозу тварин із врахуванням стану антиоксидантної системи та процесів перекисного окиснення ліпідів.

Розкрито нові аспекти патогенезу нітратно-нітритного токсикозу у бичків, зокрема, встановлено, що токсична дія нітратів проявляється у двох взаємообумовлених напрямках. На першому етапі відбувається метгемоглобіноутворення і утворення вільних радикалів, які на другому етапі ініціюють процеси перекисного окиснення ліпідів і спричиняють дисбаланс в системі "Перекисне окиснення ліпідівАнтиоксидантна система", що призводить до ураження печінки.

Науково обґрунтовано доцільність використання фенарону та метіфену для корекції антиоксидантної системи крові бичків за умов розвитку хронічного нітратно-нітритного токсикозу. Вони посилюють дезінтоксикаційну функцію печінки, пригнічують процеси перекисного окиснення ліпідів та активізують антиоксидантну систему організму тварин.

1. На основі експериментальних досліджень на бичках розкрито нові аспекти з вивчення активності антиоксидантної системи та інтенсивності процесів перекисного окиснення ліпідів при нітратно-нітритному токсикозі, встановлено корегуючий вплив фенарону та метіфену на активність ферментів антиоксидантної системи та рівень продуктів перекисного окиснення ліпідів.

2. Згодовування бичкам нітрату натрію у дозах 0,1-0,2 г NO₃^-/ кг спричиняє прояв субклінічного нітратно-нітритного токсикозу, що проявляється зростанням у крові рівня нітратів до 1,66 мг/л, нітритів до 0,05 мг/л, метгемоглобіну до 18%. При цьому збільшується кількість лейкоцитів і еритроцитів у крові, підвищується активність лактат- і малатдегідрогенази, аспартат- і аланін-амінотрансферази, цитохромоксидази у сироватці крові.

3. При згодовуванні бичкам з кормом нітрату натрію у дозах 0,1-0,2 г NО₃/кг встановлено пригнічення активності ферментів антиоксидантної системи: глутатіонпероксидази на 18%, глутатіонредуктази на 16%, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази на 20%, каталази на 13% та збільшення вмісту проміжних і кінцевих продуктів перекисного окиснення ліпідів (дієнових кон’югатів – на 30%, малонового діальдегіду – на 19%). Це свідчить про зниження антиоксидантного захисту.

4. Клінічні ознаки гострого нітратно-нітритного токсикозу проявляються при одноразовому згодовуванні бичкам дослідних груп нітрату натрію у дозах 0,3-0,5 г NО₃/кг. Тварини відмовлялися від корму, спостерігалися часті позиви до сечовиділення, з ротової і носової порожнини виділялася велика кількість рідини. Видимі слизові оболонки з блідо-рожевого ставали темно-коричневого кольору. Встановлено незначну збудженість і зляканість тварин, підвищену чутливість шкіри. Тварини часто оглядалися на живіт, переступаючи з ноги на ногу, інколи лягали і швидко піднімалися. Температура тіла була в межах норми, частота серцевих скорочень збільшувалась, кількість дихальних рухів також була підвищена.

5. При гострому нітратно-нітритному токсикозі у крові бичків встановлено зростання рівня нітратів до 4,16 мг/л, нітритів до 0,17 мг/л. Метгемоглобін у крові піддослідних тварин був у межах 20-40%. Також виявлено зростання кількості лейкоцитів, підвищення активності лактат- і малатдегідрогенази, аспартат- і аланін-амінотрансферази. Натомість активність цитохромоксидази і сукцинатдегідрогенази, вміст гемоглобіну, сечовини та рівень загального білка вірогідно знижується.

6. При згодовуванні бичкам з комбікормом нітрату натрію у дозах 0,3-0,5 г NО₃/кг знижується активність ферментів системи антиоксидантного захисту в крові (глутатіонредуктази на 29%, глутатіонпероксидази на 27%, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази на 36%, каталази на 42%) та зростає рівень проміжних і кінцевих продуктів перекисного окиснення ліпідів (малонового діальдегіду на 46%, дієнових кон’югатів на 60%). Це свідчить про порушення рівноваги у комплексі "перекисне окиснення ліпідівантиоксидантна система".

7. За наявності в кормах нітратів 0,1-0,2 г NО₃/кг для профілактики субклінічного нітратно-нітритного токсикозу в корм тваринам додають метіфен у дозі 0,28 г/кг або фенарон - 0,2 г/кг комбікорму.

8. При хронічному нітратно-нітритному токсикозі бичків застосування антиоксидантів: фенарону і метіфену сприяє сповільненню процесів перекисного окиснення ліпідів та нормалізує активність ферментів системи антиоксидантного захисту організму і на 20-ту добу нормалізує величини показників морфологічного та біохімічного складу крові.

9. При хронічному нітратному токсикозі кращу профілактичну дію при розладах антиоксидантної системи проявляє метіфен, меншу – фенарон.

Публікації автора:

1. Гутий Б.В. До методики вивчення впливу нітратів на стан антиоксидантної системи бичків // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького – 2004. - №2. - С 48- 52.

2. Гутий Б.В. Вплив нітрату натрію в токсичній дозі на перекисне окиснення ліпідів // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького – 2005. - №2. - С. 16-19.

3. Гутий Б.В., Гуфрій Д.Ф. Система антиоксидантного захисту та перекисне окиснення ліпідів за умов впливу середньо токсичної дози нітрату натрію // Науково-технічний бюлетень інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. – 2005. - № 3,4. – С. 116-120. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів та написанні статті).

4. Гутий Б.В. Активність ферментів глутатіонової системи антиоксидантного захисту за умов впливу максимально токсичної дози нітрату натрію // Державний агроекологічний університет «Проблеми екології ветеринарної медицини Житомирщини». – Житомир, 2005. – С. 7-9.

5. Показники крові бичків при хронічному нітратно-нітритному токсикозі / Б.В. Гутий, А.В. Винярська, Д.Ф. Гуфрій, С.Д. Мурська, А.Д. Гуфрій // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету – 2005. – С. 246-249. (Дисертант брав участь в аналізі літературних та власних досліджень, їх інтерпретації та написанні статті).

6. Деклараційний патент на корисну модель № 7729, Україна, МПК 7 G01N33/48 / Гутий Б.В., Гуфрій Д.Ф. „Спосіб виявлення і оцінки ступеня негативного впливу нітратів і нітритів на організм молодняку великої рогатої худоби”. Заявл. 24.09.04. Опубл. 15.07.05. Бюл. № 7. (Дисертант брав участь у проведенні досліду, узагальненні результатів досліджень, оформленні патенту).