Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Архітектура / Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури


Абдель Кадер Хасан. Вплив європейської архітектури на планування та забудову міст Палестини (кінець ХІХ - середина ХХ століть) : Дис... канд. наук: 18.00.01 - 2009.



Анотація до роботи:

Абдель Кадер Хасан. Вплив європейської архітектури на планування та забудову міст Палестини (кінець ХІХ – середина ХХ століття). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01 «Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури». Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ. 2008.

Висвітлені історичні аспекти впливів європейської архітектури на містобудування та архітектуру Палестини. Теоретична частина дослідження свідчить, що в архітектурі Сходу зберігається прагнення до гармонії з природою, пристосування до ритму та законів природи.

Виявлено, що не дивлячись на експансивний характер, вплив європейської цивілізації у стародавні періоди збагатив архітектуру Палестини елліністичною та римською культурою, архітектурою та містобудівельно-планувальними ідеями.

У період з кінця ХІХ до середини ХХ століття європейський вплив отримав відображення у будівництві поселень, плануванні міст Тель-Авів та Хайфа; були застосовані всесвітньо відомі та прогресивні функціонально-композиційні схеми: «місто-сад», «лінійне місто» з різними забудовами – суворо живописною, прямокутною. Зодчі Палестини та Європи зробили значний внесок у формування нової структури.

Дослідження показало, що розвиток цього процесу можна подати у вигляді трьох рівнів: історико-об’єктивний, територіально-містобудівний та особистісно-суб’єктивний.

Результати дослідження доповідались на науково-практичних конференціях, опубліковано 6 статей.

Дослідження питань впливу європейської архітектури на містобудування та архітектуру Палестини кінця ХІХ – середини ХХ століття дозволило виділити ряд принципових положень:

  1. Вивчення великого історико-теоретичного матеріалу, наукових праць ізраїльських, російських, українських і зарубіжних авторів показало необхідність висвітлення важливої проблеми – становлення нової архітектури Палестини до середини минулого століття як окремого розділу в історіографії, виявлення ролі та впливу європейської архітектури у цьому процесі.

  2. Архітектура Сходу та Заходу єдині як діалектичне ціле поняття, однак в архітектурі західних країн є тенденція до динамічного руху, розвитку, а в архітектурі Сходу зберігається прагнення гармонії з природою, пристосуванням її до ритмів і законів.

  3. Виявлено, що вплив європейської архітектури у стародавні періоди мав експансивний характер, однак збагатив архітектуру Палестини елліністичною та римською культурою, мистецтвом, архітектурою, художньо-образними формами, містобудівними планувальними схемами, новими типами будівель (рис. 1).

Візантійський період вніс нове трактування у типи будівель: церков, костьолів; період хрестоносців додав у структуру міст Палестини впливу європейської архітектури таких країн, як Німеччини, Франції, Угорщини, Італії, Австрії, у вигляді кріпосних стін, міст-портів (Акко) та фортець, церков і костьолів, які мали зовнішню схожість з подібними об’єктами у їх країнах, як у стильових, так і в об’ємно-композиційних вирішеннях.

  1. Встановлення «Британського мандата» у Палестині з 1917 р. призвело не лише до демографічних, соціально-політичних та культурних перетворень у країні, економічного зростання, встановлення права користування землею, прийняття рішень, спрямованих на створення міських поселень, а також відкрило шляхи до контактів з європейськими країнами: Англією, Росією, Австрією. Складні політичні зміни у країнах Європи, прихід до влади фашистів визначили активну міграцію спеціалістів із країн Європи до Палестини.

  2. Розвиток економічних і капіталістичних відносин у першій половині ХХ століття у Палестині призвів до виходу житлових утворень за межі стародавніх міст, зокрема Єрусалима. Досліджено містобудівні об’єкти стихійного розвитку та виявлено риси їх традиційної побудови.

  3. Європейський вплив отримав відображення у будівництві селищ і міст, були застосовані функціонально-композиційні схеми: «місто-сад», лінійне місто з різним рисунком і композицією забудови: рядкова з чіткою прямокутною схемою, живописна.

  4. У формування нової архітектури творчий внесок зробили архітектори старшого покоління: К.Шик, Й.Берліні, А.Бервальд, у ранніх роботах яких знаходимо відзвуки класичної, ренесансної, неокласичної та середньовічної архітектури, а пізніше до початку ХХ століття їх будови відзначені рисами раціоналістичності симетрії, чіткості фасадів, позбавлених декору. Значним був внесок архітекторів молодшого покоління: Ж.Авербух, Є.Ратнера, А.Мансфельда, З.Рехтера, К.Дова, П.Гуттенберга та ряду інших, які отримали архітектурну освіту у країнах Західної Європи на початку ХХ століття. Вони активно пропагували новий європейський напрям – функціоналізм.

  5. Найбільше вплинули на світогляд і спрямованість архітектури та містобудування європейські архітектори, які іммігрували до Палестини наприкінці 20-х – на початку 30-х років ХХ століття. Серед них представники школи Баухауз – учні В.Гропіуса та видатні майстри європейського та світового рівня – Р.Кауфман і Е.Мендельсон, які в умовах країни творчо, тонко і своєрідно підходили до вирішення містобудівних, об’ємно-планувальних завдань.

  6. Об’єкти, побудовані у 30-х роках ХХ століття в Палестині експлуатуються, модернізовані та добре пристосовані до сучасної структури міста, в якій враховані композиційні особливості архітектури зазначеного періоду.

  7. Основні результати дослідження впливу європейської архітектури на планування та забудову міст Палестини представлені на рис. 2.

Публікації автора:

  1. Абдель Кадер Хасан. К вопросу об исторических периодах развития архитектуры Израиля // Містобудування та територіальне планування. Вип. 24. – К.: КНУБА, 2006. – С. 5-8.

    Абдель Кадер Хасан. Из истории современной архитектуры Израиля // Містобудування та територіальне планування. Вип. 23. – К.: КНУБА, 2006. – С. 3-6.

    Абдель Кадер Хасан. Особенности архитектуры Израиля конца ХІХ начала ХХ столетия // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 18. – К.: КНУБА, 2007. – С. 59-61.

    Абдель Кадер Хасан. Стилевые направления в архитектуре Израиля конца ХІХ начала ХХ столетия // Містобудування та територіальне планування. Вип. 27. – К.: КНУБА, 2007. – С. 6-10.

    Абдель Кадер Хасан. Градостроительные аспекты поселений Израиля ХІХ начала ХХ века // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 17. – К.: КНУБА, 2007. – С. 137-140.

    Василенко Л.Г., Абдель Кадер Хасан. Из истории архитектуры Израиля // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 14. – К.: КНУБА, 2005. – С. 9-12.