Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Ревматологія


Холопов Леонiд Семенович. Змiни апарата аортального клапана, структури та функцiї лiвого шлуночка, гемодинамiчних параметрiв, їх медикаментозна корекцiя у хворих з хронiчною аортальною недостатнiстю : Дис... канд. наук: 14.01.12 - 2006.



Анотація до роботи:

Холопов Л.С. Зміни апарата аортального клапана, структури та функції лівого шлуночка, гемодинамічних параметрів, їх медикаментозна корекція у хворих з хронічною аортальною недостатністю. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.12 – ревматологія. – Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, 2005.

Дисертація присвячена проблемі діагностики та прогнозування хронічної аортальної недостатності. У дисертації проведено теоретичне узагальнення і досягнуто рішення наукової задачі – з використанням трансторакальних, трансезофагеальних та стресових ехокардіографічних методів дослідження встановлені особливості порушень структури і функції аортального клапана та лівого шлуночка при хронічній аортальній недостатності, визначені фактори ризику її прогресування та оцінена ефективність різних варіантів медикаментозної терапії.

Об'єктом дослідження з'явилися 147 пацієнтів із хронічною аортальною недостатністю атеросклеротичного або ревматичного ґенеза (69 чоловіків і 78 жінок у віці від 19 до 74 років), 73 хворих спостерігалися проспективно протягом від 12 до 52 міс, в середньому 29,6 ± 9,1 міс. Первинне обстеження всіх хворих включало електрокардіографію, трансторакальну ехокардіографію (одно- і двовимірну, Доплерографію з кольоровим картуванням потоків і тканинну), а у 39 пацієнтів – також трансезофагеальну і у 34 – стресову ехокардіографію. У 57 хворих з помірною й тяжкою аортальною регургітацією оцінено вплив на перебіг вади інгібітора ангіотензин-перетворюючого фермента фозиноприла або блокатора кальцієвих каналів амлодипіну.

Порушеннями структури аортального клапана при атеросклеротичній хронічній аортальній недостатності були переважно дилатація і ущільнення кільця аортального клапана, а при ревматичній – стовщення і деформація стулок клапана. Незалежно від етіології вади показники аортальної регургітації варіювали за ступенем і спрямованістю її потоку, порушення геометрії лівого шлуночка були представлені переважно ексцентричною гіпертрофією. В спокої систолічна дисфункція лівого шлуночка визначалася у 27,9 % пацієнтів, в процесі навантажувального тесту – додатково у 35,3 % пацієнтів. Діастолічна дисфункція лівого шлуночка мала місце у 66,0 % у вигляді в більшості випадків порушення розслаблення.

На підставі логістичного регресійного аналізу з використанням перевірки значимості чинників з допомогою статистики Уальда встановлені фактори ризику прогресування хронічної аортальної недостатності: вік старше 50 років, аортальна регургітація помірного та тяжкого ступеня, пульсовий артеріальний тиск більше 60 мм рт.ст., діастолічний артеріальний тиск менше 50 мм рт.ст., наявність прихованої систолічної дисфункції, що виявляється в ході стресової ехокардіографії, наявність гіпертрофії лівого шлуночка, індекс кінцево-діастолічного об’єму більше 80 мл/м2.

На тлі тривалого (12,8 ± 1,2 мес) застосування фозиноприла або амлодипіна відзначено зниження маси міокарда, зменшення регургітації та об’ємів порожнини лівого шлуночка, поліпшення показників систолічної функції на відміну від пацієнтів, що не одержували медикаментозну терапію.

У дисертації проведено теоретичне узагальнення і досягнуто рішення наукової задачі – у хворих з ХАН на основі співставлення клінічних даних та результатів ТТ, ТЕ і стресової ЕхоКГ встановлені особливості порушень структури і функції апарату АК і ЛШ, оцінена ефективність пролонгованого застосування препаратів, що зменшують постнавантаження ЛШ, визначені чинники ризику прогресування ХАН.

1. Порушення структури апарату АК при атеросклеротичній ХАН були представлені переважно дилатацією кільця АК і його ущільненням (53,0 % і 54,5 % випадків відповідно), тоді як при ревматичній ХАН – потовщенням стулок АК (100,0% хворих), їх деформацією (64,2 % хворих), а також спаянням стулок (54,3 % хворих). Незалежно від етіології ХАН частота виявлення структурних змін апарату АК була найбільшою у хворих з тяжкою АР.

2. Як при атеросклеротичній, так і при ревматичній ХАН потік АР широко варіював за ступенем і був центрально-спрямованим у 75,8 % і 66,7 % і ексцентрично-спрямованим – у 24,2 % і 33,3 % хворих відповідно, при цьому кількісний метод проксимальної конвергенції потоку мав перевагу в оцінці помірної і тяжкої АР при центральній спрямованості її потоку.

3. У 83,3 % пацієнтів з атеросклеротичною і у 90,1 % – з ревматичною ХАН виявлялися порушення геометрії ЛШ різного характеру. У пацієнтів з мінімальною АР спектр порушень геометрії ЛШ широко варіював, у пацієнтів з помірною та тяжкою АР спостерігалася переважно ексцентрична гіпертрофія (73,9 % і 100,0 % випадків відповідно).

4. Систолічна дисфункція ЛШ у спокої виявлена у 27,3 % хворих з атеросклеротичною і у 28,4 % – з ревматичною ХАН, серед яких були тільки пацієнти з помірною та тяжкою ХАН (21,5 % і 77,1 % пацієнтів відповідно). Прихована систолічна дисфункція ЛШ в ході навантажувального тесту констатована у 35,3 % пацієнтів з помірною і тяжкою АР та нормальними значеннями ФВ у спокої. Діастолічна дисфункція ЛШ мала місце у 59,1 % хворих з атеросклеротичною і у 71,6 % – з ревматичною ХАН і була представлена в більшості випадків порушенням розслаблення ЛШ (48,5 % і 60,5 % пацієнтів відповідно), вказаний варіант спостерігався переважно серед хворих з помірною та тяжкою ХАН (70,8 % і 91,4 % пацієнтів відповідно).

5. За даними логістичного регресійного аналізу, чинниками ризику прогресування ХАН з'явилися: вік більше 50 років, помірна та тяжка АР, пульсовий АТ більше 60 мм рт.ст., діастолічний АТ менше 50 мм рт.ст., наявність ПСД ЛШ, що виявляється в ході стресової ЕхоКГ, наявність гіпертрофії ЛШ, індекс КДО більше 80 мл/м2.

6. У хворих з помірною і тяжкою АР на тлі прийому як фозиноприла так і амлодипіна спостерігалося зниження ММЛШ, зменшення об'ємів ЛШ і параметрів АР, а у хворих, що приймали фозиноприл, – також поліпшення систолічної функції ЛШ на відміну від контрольної групи, де мало місце прогресування АР, дилатації ЛШ і систолічної його дисфункції.

Публікації автора:

  1. Дядык А.И., Багрий А.Э., Лебедь И.А., Левитан А.М., Самойлова О.В., Гришин Д.В., Онищенко А.В., Холопов Л.С. Стресс-эхокардиография: современные возможности и перспективы развития (часть 1) // Укр. кардіол. журн. – 2001. – №6. – С.94-99 (автор забезпечив виконання стресової ехокардіографії, аналіз отриманих результатів дослідження).

  2. Дядык А.И., Багрий А.Э., Лебедь И.А., Холопов Л.С., Самойлова О.В., Гайдуков В.О. Патофизиология хронической аортальной недостаточности // Експ. клін. мед. – 2002. – №2. – С.43-47 (автор забезпечив аналіз літературних джерел, літературне оформлення статті).

  3. Холопов Л.С. Особенности структуры и функции левого желудочка у больных с аортальной регургитацией // Вісн. невідклад. відновн. мед. – 2002. – Т.3, №3. – С.451-453 (роботу виконано самостійно).

  4. Дядык А.И., Багрий А.Э., Холопов Л.С., Самойлова О.В., Левитан А.М., Гайдуков В.О., Шпилевая Н.И. Стрессовое эхокардиографическое исследование в оценке систолической функции левого желудочка у пациентов с хронической аортальной регургитацией // Вісн. невідклад. відновн. мед. – 2003. – Т.4, №4. – С.581-584 (автор забезпечив аналіз літературних джерел, обстеження хворих, літературне оформлення статті)

  5. Холопов Л.С. Влияние фозиноприла и амлодипина на структурно-функциональные параметры левого желудочка у пациентов с хронической аортальной регургитацией ревматического генеза // Тавр. мед.-биол. вестн. – 2004. – Т.7, №2. – С.161-163 (роботу виконано самостійно).

  6. Холопов Л.С. Трансэзофагеальное эхокардиографическое исследование в оценке структурных и функциональных особенностей аортального клапана и левого желудочка у больных с аортальной регургитацией // Вісн. невідклад. відновн. мед. – 2005. – Т.6, №1. – С. 70-74 (роботу виконано самостійно).

  7. Дядык А.И., Багрий А.Э., Самойлова О.В., Холопов Л.С., Онищенко А.В., Зборовский С.Р. Сердечная недостаточность у больных с приобретенными пороками сердца // Дядык А.И., Багрий А.Э. Хроническая сердечная недостаточность в современной клинической практике. – Донецк: «Регион», 2005. – С.348-378 (автор забезпечив обстеження хворих, статистичну обробку матеріалу, відбір літературних джерел).

  8. Дядик О.І., Багрій А.Е., Левітан А.М., Гайдуков В.О., Онищенко О.В., Холопов Л.С. Патент 64663А Україна, 7 А61N1/362, A61H31/00 №2003119986 „Пристрій для проведення черезстравохідної електрокардіостимуляції”. – Заявл. 05.11.2003; Опубл. 16.02.2004. Бюл. №2 (автор забезпечив формулювання опису винаходу).

  9. Дядик О.І., Гайдуков В.О., Багрій А.Е., Левітан А.М., Онищенко О.В., Холопов Л.С., Хрістуленко А.Л., Гайдуков Є.В. Патент 2694 Україна, 7 А61B8/12 №2004021093 „Спосіб черезстравохідної ехокардіографії”. – Заявл. 16.02.2004; Опубл. 15.07.2004. Бюл. №7 (автор забезпечив тестування способу черезстравохідної ехокардіографії).

  10. Холопов Л.С. Особенности геометрии и функции левого желудочка у пациентов с хронической аортальной регургитацией различной степени выраженности // Пит. експ. клін. мед.: Зб. статей Донецьк. мед. ун-ту. – Вип.7, Т.1. – Донецьк: ДонДМУ, 2003. – С.65-70 (роботу виконано самостійно).

  11. Багрий А.Э., Самойлова О.В., Холопов Л.С., Севастьянова Н.Е., Щукина Е.В. Гипертрофия и диастолическая дисфункция левого желудочка при хронической аортальной недостаточности // Матер. III Нац. Конгр. ревматол. України: Тез.наук.доп. – Дніпропетровськ, 2001. – Укр. ревматол. журн. – 2001. – Додаток. – С.11 (автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, літературне оформлення тез).

  12. Холопов Л.С. Особенности гипертрофии и функции левого желудочка при хронической аортальной регургитации по данным эхокардиографии // Променева діагностика, променева терапія: Зб. наук. робіт асоціації радіологів України. – Матер. наук.-практ. конф. “Діагностична та інтервенційна радіологія”. – Донецьк–Слов’яногірськ – К., 2002. – Вип.13. – С.181-182 (роботу виконано самостійно).

  13. Холопов Л.С., Дядык А.И., Багрий А.Э., Самойлова О.В., Левитан А.М., Гайдуков В.О., Шпилевая Н.И. Прогнозирование систолической дисфункции левого желудочка у пациентов с хронической ревматической аортальной регургитацией методом стрессовой эхокардиографии с чреспищеводной стимуляцией // Матер. XV з'їзду терапевтів України. – К.: СПД Коляда О.П., 2004. – С.101 (автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, літературне оформлення тез).

  14. Холопов Л.С., Дядык А.И., Багрий А.Э., Самойлова О.В. Антигипертензивная терапия фозиноприлом у пациентов с хронической аортальной регургитацией // Матер. Укр.наук.-практ.конф. „Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні” / За ред. В.М.Коваленка, Г.В.Дзяка, М.І.Лутая та ін. – К.: СПД Коляда О.П., 2004. – С.185-186 (автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, літературне оформлення тез).

  15. Дядык А.И., Багрий А.Э., Холопов Л.С., Самойлова О.В., Гайдуков В.О. Количественная эхокардиографическая оценка тяжести аортальной регургитации // Матер. наук.-практ. конф. „Актуальні питання діагностики, лікування і профілактики серцево-судинних захворювань”. – Донецьк, 2004. – С.33-34 (автор забезпечив обґрунтування актуальності роботи, формулювання висновків).

  16. Kholopov L., Bagriy A., Dyadyk O., Samoilova O., Tsiba I., Turkyan K. Antihypertensive treatment of patients with aortic regurgitation: the role of amlodipine // XIV Eur.meet.Hypertens.: Abstr. – J.Hypertension. – 2004. – Vol.22 (Suppl.2). – P.S310 (автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, літературне оформлення тез).

  17. Холопов Л.С., Самойлова О.В., Гайдуков В.О., Онищенко А.В. Оценка тяжести аортальной регургитации при проведении трансэзофагеальной эхокардиографии // Матер. наук.-практ. конф. „Актуальні питання діагностики, лікування та профілактики системних захворювань сполучної тканини”. – Донецьк, 2004. – С.72 (автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків).